У вересні 1979 р. кілька студентів-музикознавців Київської консерваторії (нині – Національна музична Академія ім. П.Чайковського) об’єдналися, щоби спробувати відтворити народні пісні, почуті ними в українських селах під час літньої фольклорної експедиції. Головним ініціатором цієї ідеї стала Валентина Пономаренко, яка під керівництвом викладача фольклору В.О.Матвієнка обрала собі шлях фольклориста і на той час вже встигла побувати в кількох експедиціях. В одній з них Валентина була разом з Євгеном Єфремовим – тоді ще нещодавнім випускником консерваторії, який розпочав самостійне музично-етнографічне дослідження Київського Полісся і щойно став аспірантом етномузиколога І.Мацієвського. Почувши, як він наспівує записані ним народні пісні, вона спробувала й сама приєднатися до співу. Здається, тоді й зародилася думка продовжити ці експерименти вже в Києві.
