Древо (Київ) – фольклористичний гурт

Наш новий диск є важливою віхою на 27-річному творчому шляху ансамблю. З одного боку, він завершує минулі етапи, які були висвітлені трьома попередніми сольними дисками. А з другого, у ньому вже проглядають нові малопомітні паростки, які, сподіваюся, згодом виростуть і дадуть плоди.

Що ж до тих елементів, які традиційно присутні у виступах і CD-виданнях “Древа”, то ось їх коротка характеристика.

1. Спів без інструментального супроводу є типовим для української селянської музичної традиції реґіонів, що представлені на диску. Та, маючи у складі ансамблю блискучого скрипаля Сергія Охрімчука, знов користуємося щасливою нагодою залучити до альбому два інструментальні зразки – весільну мелодію, яка зазвичай супроводжує ритуальну ходу, але іноді, як у №7, за ритмом і характером наближається до польки, та справжню польку з Західного Полісся (№15).

2. Пісні, представлені на диску, зафіксовані у різний час учасниками гурту на Полтавщині, у східноподільській частині Черкащини, на Західному та Центральному Поліссі. Жанровий спектр складають обрядові (№1,6,9,13) та позаобрядові зразки. Серед останніх є пісні на улюблені сільськими співаками баладні тексти (№2,3). В ліричних сюжетах переважають козацька тематика з “натяком” на історизм (№8,11,16,17) та різноманітні любовні колізії (№4,5,10,12). Рідкісною у наш час є пісня соціально-сатиричного змісту, тематично пов’язана з реальною історичною подією в царській Росії – відміною кріпацтва у 1861 році (№14).

Continue reading ““Ой там за морями… ДРЕВО: сільська традиційна музика” – CD-аудіоальбом, 2007″ →

З приходом християнства на терени України в багатовіковій культурній традиції цих земель ніби відкрилася нова сторінка: на основі автентичних форм давньоруської культури християнство утворило інші, не менш своєрідні жанри та стилі, співзвучні європейським за змістом, але глибоко самобутні за формою. Вони народжувалися в безперервній боротьбі старого – язичницького, зате свого й зрозумілого, та нового – християнського “високого”, але завезеного з Візантії, а тому занадто мудрого для неписьменного селянина.

Нині, на зламі тисячоліть, традиції Київської Русі все ще зберігаються в українському фольклорі. Християнські сюжети знайшли втілення в різних музичних жанрах. Цей альбом презентує деякі з них: “світські” колядки і щедрівки на християнські сюжети (2,6,11,15,17,18,19), різдвяні колядки, близькі до духовних пісень із Богогласника (1,4,5,8,9,10,14,16,20,21), псальми (3,12,13), духовний вірш (6), многоліття (20,22). Всі наспіви були зафіксовані на аудіоплівку у 1978-1999 роках від сільських співаків трьох реґіонів України – Прип’ятського Полісся, Полтавщини, Черкащини, й відтворені гуртом “Древо” зі збереженням особливостей локальної музичної стилістики (фактури, характерного звукоподання, мелодичного варіювання, орнаментації) і мовного діалекту.

Continue reading ““Рай розвився: Християнські мотиви в українському фольклорі – ДРЕВО” – CD-аудіоальбом, 2001″ →

ЛІРИЧНІ ПІСНІ та БАЛАДИ складають найвагоміший шар традиційної пісенності українців. Протягом 2-3-х останніх століть склався особливий стиль їх виконання, головною ознакою якого є наявність відносно високого сольного підголоска, який буває протиставлений основному голосу регістрово, темброво (доволі прозорий підголосок на тлі насиченого гуртового “баса”), мелодично (підголоскові притаманний самостійний ритмомелодичний рух). При тому разом вони утворюють гармонійне ціле. Басовий голос, що співається гуртом, час від часу потовщується завдяки варіантним розгалуженням у процесі виконання.

У кожному регіоні ліричний стиль може мати свої особливості. Так, у порівнянні зі східноподільськими піснями (“Спився козак…”) поліські ліричні пісні та балади в цілому більше насичені мелодичною орнаментацією, яка індивідуалізує та драматизує наспів (“Марино, Марино…”). Лівобережна, зокрема полтавська пісенна лірика повільніша і ширша за мелодичним розспівом, часом тягуча. Багатоголосся вирізняється ускладненими формами: басу і підголоску протиставлений ще один голос – середній, також сольний.

Continue reading ““ДРЕВО: Пісні з України” – CD-аудіоальбом, 2002” →

На диску вміщені пісні з Полісся та Лівобережжя (Полтавщина). Усі пісні виконуються на місцевих діалектах із специфічними стильовими особливостями (обриви слів, додаткові вигуки, повтори, довгі розспіви).

За призначенням пісні можна загально поділити на дві категорії:

1. Календарні пісні: творчість пов’язана з космічним календарем, з сезонними обрядами та працями; належить до найдавніших і мала колись магічне призначення.

2. Ліричні пісні й балади: творчість не пов’язана з календарем; здебільшого стосується побутової тематики.

КАЛЕНДАРНІ ПІСНІ з Полісся – веснянка (2) та жнивна (8), подібно як у інших регіонах України, належать до суто жіночої традиції виконання. Пісню, що супроводить новорічне обрядове ігрище (6), завжди співають парубки.

Типові риси цих пісень – вузький звуковий обсяг (3-5 тонів), компактність повторюваних ритмомелодичних зворотів, архаїчна примітивність фактури. Для жіночих пісень обов’язковим є виконання напруженим тембром у високому грудному регістрі та коротке “гукання” в кінці кожної строфи.

Continue reading ““ДРЕВО: Пісні з України” – CD-аудіоальбом, 1998″ →

Фольклорний ансамбль “Древо” заснований 1979 року в Києві. У його складі етномузикологи, композитори, аматори народного співу. Колектив досліджує співацькі традиції українського Полісся, Полтавщини та Східного Поділля, максимально точно відтворює манеру виконання народних співаків. “Древо” – учасник наукових конференцій і нарад фольклористів, зустрічей з молоддю Бельгії (1989), численних радіо- і телепередач. Фахівці високо оцінили наукові пошуки і виконавський рівень ансамблю.

The folk ensemble “Drevo” was founded in Kyiv, in 1979. It consist of folk musicologists, composers, and amateur folk singers. The collective explores the singing traditions of the Polissya, Poltava and East Podillya regions of Ukraine, and fa much as possible duplicates the performing style of folk singers. “Drevo” has participated in scientific conferences, gatherings of folk musicologists, a meeting with Belgian youth in 1989, and also numerous radio and TV programs. Experts highly appreciate the exploratory efforts and level of performance of the ensemble.

Continue reading “Пісні української землі: “ДРЕВО” і “СЛОБОЖАНИ” – касета-аудіоальбом, 1990″ →

Більш як тисячолітня епоха натурального відтворення слов’янської етнічної музики її природніми “носіями” – селянами – в наші дні добігає кінця. Українці мають останню можливість перейняти живу традицію “з вуст народу” (на відміну від більшості європейських музикантів, які змушені здогадуватись, як звучали зафіксовані на папері ноти народних мелодій). Сучасні збирачі фольклору працюють з 70-80-річними бабцями – тільки вони в змозі пригадати давні ритуальні наспіви, які 50-60 років тому ще супроводжували старі українські свята. Через на диво сильні голоси літніх селянок до нас з глибини століть долинають незвичні фарби архаїчного вокалу.

Сьогодні мистецтво народних виконавців переймають не їхні діти й онуки, як то велося споконвіку, а, як не парадоксально, музична молодь великих міст. Рух автентичного співу зародився в Україні у 1970-х роках, керований етномузикологами – дослідниками музичного фольклору. Зачинатель руху Євген Єфремов, з часів своїх студентських фольклорних експедицій захоплений чудовими гармоніями полтавського багатоголосся та мелізматичним мереживом наспівів Полісся, у 1970 році зі студентів Київської консерваторії утворив гурт ДРЕВО. Згодом у Києві, Харкові, Львові, Сумах, Кіровограді, Донецьку, Хмельницькому постало півтора десятка груп цього напрямку, ініційованих випускниками українських і російських консерваторій та гуманітарних вузів. Кожна група вивчає місцеву традицію, прагнучи якомога точніше відбити у своєму співові й грі локальну музичну стилістику. Репертуар береться безпосередньо в терені й не піддається жодній композиторській обробці.

Continue reading ““Зберімося, роде!” Частина 2: Древо, Отава, Володар, Дике Поле, Гуртоправці – CD-аудіоальбом, 2005″ →

У вересні 1979 р. кілька студентів-музикознавців Київської консерваторії (нині – Національна музична Академія ім. П.Чайковського) об’єдналися, щоби спробувати відтворити народні пісні, почуті ними в українських селах під час літньої фольклорної експедиції. Головним ініціатором цієї ідеї стала Валентина Пономаренко, яка під керівництвом викладача фольклору В.О.Матвієнка обрала собі шлях фольклориста і на той час вже встигла побувати в кількох експедиціях. В одній з них Валентина була разом з Євгеном Єфремовим – тоді ще нещодавнім випускником консерваторії, який розпочав самостійне музично-етнографічне дослідження Київського Полісся і щойно став аспірантом етномузиколога І.Мацієвського. Почувши, як він наспівує записані ним народні пісні, вона спробувала й сама приєднатися до співу. Здається, тоді й зародилася думка продовжити ці експерименти вже в Києві.

Continue reading “З історії “Древа”” →

Київська обл., Поліський р-н, с.Новий Мир. Запис і розшифрування – Євген Єфремов.

CD-аудіоальбом “Рай розвився: Християнські мотиви в українському фольклорі – ДРЕВО”, 2001. Гурт “Древо” у складі: Євген Єфремов (заспів), Петро Товстуха – mp3:

А в полі, в полі пчолочки гудуть.
Алілуя, алілуя, пчолочки гудуть.

Пчолочки гудуть, церкву будують…

Збудували церкву з трьома верхами…

З трьома верхами, з трьома гробами…

А в первом гробі Василий лежить…

А в другом гробі Сус Христос лежить…

А в третьом гробі Діва Марія…

Над Василеєм свіча палає…

Над Сусом Христом книги читають…

Над Марією рожа зацвіла,
Алілуя, алілуя, рожа зацвіла.

Полтавська обл., Зіньківський р-н, с.Бобрівник.

CD-аудіоальбом “Київська Русь. Всеукраїнський фестиваль: Традиційна музична культура”, випуск 5, Київ, 2004 – pdf.

Концертний запис, співає гурт “Древо” – mp3:

Франція, Божоле, 2008 рік. Гурт “Древо” у складі: Ганна Коропніченко (заспів), Сусанна Карпенко (вивід), Ганна Охрімчук:

А зеленая та дібрівонька,
Зеленая та й дібрівонька,
Що у тебе да й верхів мно(го).

А чого в тебе да верхів много,
Чого в тебе да й верхів много,
Зеленого дай ні й одно(го).

А що все такі, шо рубатися,
А все такі шо рубатися,
Да й нікому розвиватись.

Continue reading “А ЗЕЛЕНАЯ ТА ДІБРІВОНЬКА (весільна сироті)” →

Київська обл., Поліський р-н, с.Луб’янка. Запис і розшифрування – Євген Єфремов.

CD-аудіоальбом “Рай розвився: Християнські мотиви в українському фольклорі – ДРЕВО”, 2001. Гурт “Древо” у складі: Євген Єфремов (заспів), Ірина Клименко (верхній голос), Сусанна Карпенко, Олена Шевчук – mp3:

Ангел наш Хранитель, покажи нам путь,
Благослови тиє люди, що до церкви йдуть! (2)

Скажи нам, Учитель, хто тебе продав?
Скажи, скажи нам, Учитель, що за тебе взяв? (2)

Возьму хліба й солі, да й переломлю,
Перед своїм виноватцем на стол положу. (2)

Возьму хліба й солі, да й кому я дам –
Тоді всі ви узнаєте, хто мене продав. (2)

Взяли Спасителя, повели на суд,
Пилат руки вимиває: й он не виноват! (2)

Пилат руки вимиває: он не виноват,
А всє в граді закричали: розп’ят і розп’ят! (2)

Святий Боже, Святий крєпкий, Святий безсмертний, помилуй нас! (3)