ВИКОНАВЦІ: Ганна КОРОПНІЧЕНКО

На диску вміщені пісні з Полісся та Лівобережжя (Полтавщина). Усі пісні виконуються на місцевих діалектах із специфічними стильовими особливостями (обриви слів, додаткові вигуки, повтори, довгі розспіви).

За призначенням пісні можна загально поділити на дві категорії:

1. Календарні пісні: творчість пов’язана з космічним календарем, з сезонними обрядами та працями; належить до найдавніших і мала колись магічне призначення.

2. Ліричні пісні й балади: творчість не пов’язана з календарем; здебільшого стосується побутової тематики.

КАЛЕНДАРНІ ПІСНІ з Полісся – веснянка (2) та жнивна (8), подібно як у інших регіонах України, належать до суто жіночої традиції виконання. Пісню, що супроводить новорічне обрядове ігрище (6), завжди співають парубки.

Типові риси цих пісень – вузький звуковий обсяг (3-5 тонів), компактність повторюваних ритмомелодичних зворотів, архаїчна примітивність фактури. Для жіночих пісень обов’язковим є виконання напруженим тембром у високому грудному регістрі та коротке “гукання” в кінці кожної строфи.

Continue reading ““ДРЕВО: Пісні з України” – CD-аудіоальбом, 1998″ →

Лівобережна Київщина.

Гурт “Древо” у складі: Дмитро Полячок, Євген Єфремов, Ганна Коропніченко, Ганна Охрімчук, Сергій Охрімчук – відеозапис з концерту на честь 70-річчя Олени Іванівни Мурзіної, грудень 2006:

Із-за гори ой кам’яної голуби літають,
Ой не зазнала ой розкішоньки – ой вже й літа минають. (2)

Запрягайте, ой хлопці ж, коні, коні воронії,
Та й поїдем ой доганяти ой літа молодії. (2)

Не догнали, ой не догнали на дубовім мості –
Ой верніться, ой літа ж мої, ой хоч на час у гості. (2)

Не вернемось, ой не вернемось – не маєм до кого,
Ой було б тоді ой шанувати, ой яки здоров’я свого. (2).

Не вернемось, ой не вернемось, не вернемсь до тебе,
Ой було б тоді ой шанувати, ой як були ми в тебе. (2)
 

Полтавська обл., Пирятинський р-н, с.Крячківка.

CD-аудіоальбом “Древо: Пісні з України”, 1998. Співає гурт “Древо” у складі: Ганна Коропніченко (заспів, середній голос), Олена Шевчук (верхній голос), Євген Єфремов, Роман Єненко, Петро Товстуха – mp3:

Летіла зозуля через мою хату,
Сіла на калині та й стала кувати. (2)

Ой чого ж, зозуле, ой чого ж ти куєш?
Хіба ти, зозуле, добро в мене чуєш? (2)

Якби не чувала, то б я й не кувала:
Про тебе, дівчино, всю правду сказала. (2)

Ой Боже ж мой, Боже, да що я й наробила –
Козак має жінку, а я й полюбила. (2)

Козак має жінку ще й діточок двоє –
Ще й діточок двоє, чорняві й обоє. (2)

Continue reading “ЛЕТІЛА ЗОЗУЛЯ ЧЕРЕЗ МОЮ ХАТУ (народний романс)” →

Полтавська обл., Гадяцький р-н, с.Бобрик.

CD-аудіоальбом “Древо: Пісні з України”, 1998. Співає гурт “Древо” у складі: Ганна Коропніченко (заспів, середній голос), Ірина Клименко (верхній голос), Євген Єфремов, Віталій Протасов, Петро Товстуха – mp3:

Ой на горі ячмінь, під горою жито.
Прийшла звістка аж до милої, що милого вбито.

Ой убито-вбито, затягнено в жито,
Червоною да й китайкою личенько накрито.

Прилетіла пава, на серденько впала,
Крилоньками да й стрепенула, да й защебетала.

Чи ти, милий, спився, чи з дороги збився,
Чи за мною, да й молодою, сильно зажурився?

Я, мила, не спився, з дороги не збився,
За тобою, да й молодою, сильно зажурився.

Полтавська обл., Пирятинський р-н, с.Крячківка.

CD-аудіоальбом “Древо: Пісні з України”, 1998. Співає гурт “Древо” у складі: Ірина Клименко (заспів, верхній голос), Олена Шевчук (середній голос), Ганна Коропніченко, Євген Єфремов, Віталій Протасов, Петро Товстуха – mp3:

Ой у полі древо, ой тонкоє да високоє,
Й а на йому листя широкоє да зєльоноє. (2)

Й а на тому древі чорний ворон сидить да й кряче,
Й а по козакові молодая й дівчинонька плаче. (2)

Ой ти, козаче, ти хрещатий да й барвіночку,
Хто ж тобі постеле й ув доріженьці постілочку? (2)

Й а мені постеле да й жовтая та й буркунина,
Й а й у голівоньки голубая та й жупанина. (2)
 

Полтавська обл., Пирятинський р-н, с.Крячківка.

CD-аудіоальбом “Древо: Пісні з України”, 1998. Співає гурт “Древо” у складі: Ірина Клименко (заспів, верхній голос), Ганна Коропніченко, Олена Шевчук – mp3:

Що Петрівочки дві неділечки,
В мене голосочок, як у дівоч(ки).

Що Петрівочка да минається,
В мене голосочок да теряє(ться).

Ой на горі, горі та й імбер, імбер,
Ой там козаченько да й умер, ум(ер).

Ходімо, дівчата, та й дивитися,
Як буде дівчина да й журити(ся).

Ходить дівчинонька та й ручки ломить –
Лежить козаченько да й не загово(рить).

Ходить дівчинонько та й у груди б’ється –
Лежить козаченько да й не й усміхне(ться).