“Зберімося, роде!” Частина 2: Древо, Отава, Володар, Дике Поле, Гуртоправці – CD-аудіоальбом, 2005

Більш як тисячолітня епоха натурального відтворення слов’янської етнічної музики її природніми “носіями” – селянами – в наші дні добігає кінця. Українці мають останню можливість перейняти живу традицію “з вуст народу” (на відміну від більшості європейських музикантів, які змушені здогадуватись, як звучали зафіксовані на папері ноти народних мелодій). Сучасні збирачі фольклору працюють з 70-80-річними бабцями – тільки вони в змозі пригадати давні ритуальні наспіви, які 50-60 років тому ще супроводжували старі українські свята. Через на диво сильні голоси літніх селянок до нас з глибини століть долинають незвичні фарби архаїчного вокалу.

Сьогодні мистецтво народних виконавців переймають не їхні діти й онуки, як то велося споконвіку, а, як не парадоксально, музична молодь великих міст. Рух автентичного співу зародився в Україні у 1970-х роках, керований етномузикологами – дослідниками музичного фольклору. Зачинатель руху Євген Єфремов, з часів своїх студентських фольклорних експедицій захоплений чудовими гармоніями полтавського багатоголосся та мелізматичним мереживом наспівів Полісся, у 1970 році зі студентів Київської консерваторії утворив гурт ДРЕВО. Згодом у Києві, Харкові, Львові, Сумах, Кіровограді, Донецьку, Хмельницькому постало півтора десятка груп цього напрямку, ініційованих випускниками українських і російських консерваторій та гуманітарних вузів. Кожна група вивчає місцеву традицію, прагнучи якомога точніше відбити у своєму співові й грі локальну музичну стилістику. Репертуар береться безпосередньо в терені й не піддається жодній композиторській обробці.

Цей альбом є другою частиною проекту “Зберімося, роде!” Перший том вийшов два роки тому під назвою “Володар, одчиняй ворота!”, другий альбом представляє специфіку співу п’яти гуртів та експериментальні міжансамблеві проекти, зігріті радістю спільного музикування давніх друзів і однодумців.

У репертуарі групи ДРЕВО домінують поліський і полтавський пісенні стилі. На великих святкових зібраннях селян – весіллях, хрестинах, проводах – співали багатоголосно разом із чоловіками (1,12,14,17,25). Ці твори потребують особливого мистецтва: не кожному вдається добре “почати” пісню і “вивести її” (“тягнути вивід” – сольний верхній голос з октавним кадансом). Полтавчанки (20) оздоблювали свої пісні тонким верхнім голосом – “тончиком”. Древо відновлює і традицію чоловічого гуртового співу, яка в сільському середовищі вже майже завмерла (11). Полісся приваблює музикантів живою ще практикою гри на скрипці. Поліські діди з задоволенням навчили Сергія Охрімчука мистецтву гри до танцю й до співу (3,26,27). […]

Ірина КЛИМЕНКО

Друковані матеріали з диска – pdf.
 

1. Ой Свириде, ой да Свиридочку (балада). Полтавська обл., Миргородський р-н, с.Панасівка. – mp3:

3. Там у світі над землею зоря засіяла (колядка). Західне Полісся (Погориння). – mp3:

11. Ходила Тетяна по ярмарку п’яна (жартівлива). Полтавщина. – mp3:

12. Ой у полі билина стояла (балада). Полтавська обл., Пирятинський р-н, с.Крячківка. – mp3:

14. Да й орав милий й увосені (лірична). Полтавська обл., Лохвицький р-н, с.Лука. – mp3:

17. Ой сухий дубе, ой да кучерявий (балада). Полтавська обл., Гадяцький р-н, с.Бобрик. – mp3:

20. Косарі косять, а вітер повіває (до косовиці). Полтавська обл., Семенівський р-н. – mp3:

25. Копав, копав криниченьку (лірична). Полтавщина. – mp3:

26. Краков’як з приспівками (танець). Полісся (межиріччя Горині і Случі). – mp3:

27. Зберімося, роде, напиймося добре (застільна). Підляшшя (над Нарвою). – mp3: