АВТОРИ: Роман ЄНЕНКО

Наш новий диск є важливою віхою на 27-річному творчому шляху ансамблю. З одного боку, він завершує минулі етапи, які були висвітлені трьома попередніми сольними дисками. А з другого, у ньому вже проглядають нові малопомітні паростки, які, сподіваюся, згодом виростуть і дадуть плоди.

Що ж до тих елементів, які традиційно присутні у виступах і CD-виданнях “Древа”, то ось їх коротка характеристика.

1. Спів без інструментального супроводу є типовим для української селянської музичної традиції реґіонів, що представлені на диску. Та, маючи у складі ансамблю блискучого скрипаля Сергія Охрімчука, знов користуємося щасливою нагодою залучити до альбому два інструментальні зразки – весільну мелодію, яка зазвичай супроводжує ритуальну ходу, але іноді, як у №7, за ритмом і характером наближається до польки, та справжню польку з Західного Полісся (№15).

2. Пісні, представлені на диску, зафіксовані у різний час учасниками гурту на Полтавщині, у східноподільській частині Черкащини, на Західному та Центральному Поліссі. Жанровий спектр складають обрядові (№1,6,9,13) та позаобрядові зразки. Серед останніх є пісні на улюблені сільськими співаками баладні тексти (№2,3). В ліричних сюжетах переважають козацька тематика з “натяком” на історизм (№8,11,16,17) та різноманітні любовні колізії (№4,5,10,12). Рідкісною у наш час є пісня соціально-сатиричного змісту, тематично пов’язана з реальною історичною подією в царській Росії – відміною кріпацтва у 1861 році (№14).

Continue reading ““Ой там за морями… ДРЕВО: сільська традиційна музика” – CD-аудіоальбом, 2007″ →

З приходом християнства на терени України в багатовіковій культурній традиції цих земель ніби відкрилася нова сторінка: на основі автентичних форм давньоруської культури християнство утворило інші, не менш своєрідні жанри та стилі, співзвучні європейським за змістом, але глибоко самобутні за формою. Вони народжувалися в безперервній боротьбі старого – язичницького, зате свого й зрозумілого, та нового – християнського “високого”, але завезеного з Візантії, а тому занадто мудрого для неписьменного селянина.

Нині, на зламі тисячоліть, традиції Київської Русі все ще зберігаються в українському фольклорі. Християнські сюжети знайшли втілення в різних музичних жанрах. Цей альбом презентує деякі з них: “світські” колядки і щедрівки на християнські сюжети (2,6,11,15,17,18,19), різдвяні колядки, близькі до духовних пісень із Богогласника (1,4,5,8,9,10,14,16,20,21), псальми (3,12,13), духовний вірш (6), многоліття (20,22). Всі наспіви були зафіксовані на аудіоплівку у 1978-1999 роках від сільських співаків трьох реґіонів України – Прип’ятського Полісся, Полтавщини, Черкащини, й відтворені гуртом “Древо” зі збереженням особливостей локальної музичної стилістики (фактури, характерного звукоподання, мелодичного варіювання, орнаментації) і мовного діалекту.

Continue reading ““Рай розвився: Християнські мотиви в українському фольклорі – ДРЕВО” – CD-аудіоальбом, 2001″ →

Більш як тисячолітня епоха натурального відтворення слов’янської етнічної музики її природніми “носіями” – селянами – в наші дні добігає кінця. Українці мають останню можливість перейняти живу традицію “з вуст народу” (на відміну від більшості європейських музикантів, які змушені здогадуватись, як звучали зафіксовані на папері ноти народних мелодій). Сучасні збирачі фольклору працюють з 70-80-річними бабцями – тільки вони в змозі пригадати давні ритуальні наспіви, які 50-60 років тому ще супроводжували старі українські свята. Через на диво сильні голоси літніх селянок до нас з глибини століть долинають незвичні фарби архаїчного вокалу.

Сьогодні мистецтво народних виконавців переймають не їхні діти й онуки, як то велося споконвіку, а, як не парадоксально, музична молодь великих міст. Рух автентичного співу зародився в Україні у 1970-х роках, керований етномузикологами – дослідниками музичного фольклору. Зачинатель руху Євген Єфремов, з часів своїх студентських фольклорних експедицій захоплений чудовими гармоніями полтавського багатоголосся та мелізматичним мереживом наспівів Полісся, у 1970 році зі студентів Київської консерваторії утворив гурт ДРЕВО. Згодом у Києві, Харкові, Львові, Сумах, Кіровограді, Донецьку, Хмельницькому постало півтора десятка груп цього напрямку, ініційованих випускниками українських і російських консерваторій та гуманітарних вузів. Кожна група вивчає місцеву традицію, прагнучи якомога точніше відбити у своєму співові й грі локальну музичну стилістику. Репертуар береться безпосередньо в терені й не піддається жодній композиторській обробці.

Continue reading ““Зберімося, роде!” Частина 2: Древо, Отава, Володар, Дике Поле, Гуртоправці – CD-аудіоальбом, 2005″ →